Пісня "Лежить на самому дні" у виконанні Олі Цибульської розкриває історію глибокого внутрішнього переживання, страхів і роздумів про любов та втрату. Лірична героїня ділиться своїми побоюваннями не тільки перед темрявою, але й перед власними емоціями та спогадами, що ведуть її назад до моментів, проведених разом з коханою особою. Вона згадує часи, коли вони разом були щасливі під літнім небом, невідчутно для навколишнього світу і повністю віддані одне одному.
Основна тема пісні обертається навколо складностей у вираженні почуттів і бажанні зберегти цю ніжність і близькість, не дивлячись на обставини. Лірична героїня зазначає, що уникає поцілунків, вірячи в народні прикмети про те, що вони можуть призвести до розлуки, і просить лише тримати її за руку, даючи зрозуміти, що фізична близькість для неї не так важлива, як емоційна зв'язок.
Глибше в пісні звучить ідея про страх перед мовчанням, яке може приховувати в собі біль, що "лежить на самому дні". Це вказує на складність спілкування про власні почуття, коли слова "люблю" важко вимовити, але ще важче - не чути їх у відповідь. Пісня передає тугу за невисловленими словами кохання, які були обіцяні, але так і не були сказані.
В цілому, пісня "Лежить на самому дні" є роздумом про любов, втрату та значення невимовлених почуттів. Вона виражає складність людських емоцій, які, незважаючи на всі перешкоди, залишаються найважливішими в житті кожної людини.