Текст пісні Михайла Грицкана "І вже не вільний, як божевільний, живу тобою" випромінює глибокі емоції та висвітлює безмежну, палку любов автора до об'єкта своїх почуттів. У першому куплеті розкривається метафора, де ім'я коханої особи порівнюється з зорями на небосхилі душі автора, підкреслюючи її особливе місце у його житті та важливість.
У другому куплеті зображено моменти щирої захопленості та глибокого почуття закоханості. Використання образів погляду, який ловить щастя, та неймовірної краси коханої підсилює відчуття емоційної зв'язаності та взаємної прив'язаності.
Приспів підсумовує основну ідею пісні, висловлюючи готовність до найрішучіших кроків заради збереження цієї любові, підкреслюючи, що жоден час не може бути занадто довгим, коли йдеться про перебування з коханою особою. Висловлюється думка, що без цієї людини жоден день не має цінності.
Останній куплет акцентує на щасті, яке приносить присутність коханої особи в житті автора. Через образи вітру, який несе голос коханої, та моря, що малює її силует, автор підкреслює всеосяжність та велич цієї любові. Підсумовуючи, пісня є гімном величної та непохитної любові, яка переносить автора через час та простір, роблячи його життя безмежно цінним лише через присутність коханої людини.