Пісня Олі Полякової "Біль маскую поранену душу я сміхом лікую" розкриває глибоко емоційну тему особистої боротьби з внутрішнім болем та розчаруванням. Лірична героїня пісні намагається приховати свої почуття від оточуючих, маскуючи справжні емоції за зовнішнім виглядом щастя та веселощів. Вона навмисно фарбує губи в яскраві кольори і сміється, щоб ніхто не міг зрозуміти її справжнього стану. Така поведінка слугує захистом від зайвих питань та співчуття з боку інших.
За словами пісні, героїня намагається забути свій біль через алкоголь і самотні дзвінки у нічний час, які вона потім пожалкує. Це показує, що її спроби впоратися з болем є не тільки зовнішніми, але й внутрішніми, де вона бореться сама з собою. Попри зусилля здатися сильною та незалежною, вона все ще відчуває потребу в підтримці та розумінні.
Основна тема пісні - це вміння приховувати свою вразливість та емоційний біль за маскою радості та сили. Але водночас це історія про внутрішню боротьбу та пошук сили в собі, щоб продовжувати жити, не дивлячись на біль. Лірична героїня пісні підкреслює, що попри всі спроби здаватися непохитною, іноді найкращим способом впоратися з болем є просто дозволити собі відчувати його, не приховуючи за примусовою усмішкою.