Пісня "Я витру сльози й очі нафарбую" виконавиці Олі Полякової торкається глибокої теми емоційної вразливості та спроб людини справлятися з особистісним болем у сучасному світі. Виконавиця розповідає про внутрішні боротьби героїні, яка намагається приховати свою справжню емоційну стан, вдаючи з себе сильну та непохитну особистість перед зовнішнім світом, особливо в соціальних мережах.
Героїня пісні використовує фізичні дії, як-от макіяж, щоб маскувати свою справжню емоційну стан, показуючи, як люди часто приховують свої почуття та емоції за вигаданими фасадами. Вона намагається знайти способи справлятися зі своїм болем, вдаючись до різних методів, таких як сміх або алкоголь, щоб забути про свої проблеми, хоча це може призводити до ще більшої внутрішньої боротьби та конфліктів.
Водночас, пісня носить у собі ідею самозцілення та саморятування через осміховування своїх болів та активне протистояння життєвим викликам. Героїня не здається без бою, а намагається знайти сили в собі, щоб боротися зі своїми внутрішніми демонами та знову знайти радість у житті, попри всі труднощі, що стоять на її шляху. Це є виразом сили духу та незламності, навіть коли ззовні може здаватися, що все втрачено. Таким чином, пісня не лише розкриває біль та вразливість, але й демонструє непереможність людського духу перед обличчям життєвих випробувань.