Пісня Анни Трінчер "Я все ще не зажила та не бійся я жива" занурює слухача у глибокі роздуми про біль втрати та процес відновлення після розриву відносин. Виконавиця описує стан глибокої самотності та внутрішньої порожнечі, який приходить після того, як кохана людина залишає її. Вона зображує любов як кропиву, що є метафорою болю і страждання, які неминучі у відносинах, але з якими можна змиритися та знайти сили жити далі.
У тексті пісні акцентується на внутрішньому конфлікті та розриві між бажанням повернутися до минулих відносин та усвідомленням необхідності рухатися вперед. Трінчер використовує образи холодних днів та самотності серед людей, щоб передати відчуття ізоляції та відчуженості, які часто супроводжують розставання.
Співачка також торкається теми внутрішньої сили та відновлення, наголошуючи на тому, що, попри гостроту переживань, вона все ще "жива" та здатна іти далі. Вона визнає, що кожен біль залишає слід, але також нагадує, що з цим можна впоратися та знайти мир у собі. Пісня закінчується на ноті самоприйняття та відновлення, підкреслюючи важливість особистісного зростання через випробування болем.