Пісня "Знов самотня між людей" у виконанні Анни Трінчер відображає глибокі почуття розлуки та болю від втрати коханої людини. Вона занурює слухача у внутрішній світ героїні, яка відчуває себе самотньою навіть серед людей після того, як її покинув коханий. Це розставання залишило глибокий слід у її серці, та спогади про минуле не дають їй спокою.
У пісні використовується метафора "любов - кропива", яка символізує двояке відчуття: любов приносить не тільки радість, але й біль. Ця фраза підкреслює, що попри всю красу та привабливість, кохання може залишити "жало" - глибоку душевну рану, яка довго не загоюється. Героїня пісні зізнається, що все ще не змогла повністю відновитися після розриву, але наголошує, що вона все ще жива, попри внутрішній біль.
Також у творі підіймається тема особистої сили та самотності. Героїня розповідає про свою вразливість і бажання бути залишеною наодинці зі своїми думками та переживаннями. Вона визнає, що кожен біль залишає слід і важливо вміти пройти через це, не втрачаючи віру в себе. Пісня стає своєрідним виразом сили духу, необхідного для подолання життєвих випробувань, а також нагадуванням про те, що важливо не втрачати надію на краще майбутнє, навіть у найскладніші моменти.