У пісні Анни Трінчер звучить глибока та водночас болюча історія про розставання та біль від втраченої любові. Лірична героїня ділиться своїми відчуттями та емоціями, які її переповнюють після розлуки з коханою людиною. Вона згадує холодні дні, самотність серед людей та гострий біль від спогадів про минуле. Слова пісні передають глибоку тугу та відчай, що виникають від усвідомлення, що кохана людина вже не повернеться.
Метафора "любов - кропива" є ключовою у цій пісні, вона символізує біль та страждання, які може принести любов. Лірична героїня описує свої почуття, як отримане жало від кропиви, що залишає глибокий і тривалий біль. Водночас вона намагається знайти сили жити далі, незважаючи на біль, що лишився в її серці. Повторення слів "Знову собі настрій зіпсувала, я все ще не зажила, та не бійся я жива" підкреслює спроби героїні справитися з емоційним болем та знайти в собі сили продовжувати жити.
Пісня набуває універсального звучання завдяки своїй щирості та емоційній глибині. Вона звертається до вічної теми втрати, болю від розставання та складності процесу загоєння ран серця. Лірична героїня виражає сподівання на краще, попри весь біль, що їй доводиться переживати. Ця пісня може знайти відгук у серцях багатьох, хто переживає важкі часи після розриву відносин.