Пісня Анни Трінчер "Любов - кропива" відображає глибокі емоції та досвід переживання болюсної втрати у відносинах. Початкові рядки занурюють слухача в атмосферу самотності та зневіри, які настають після розриву. Героїня пісні відчуває, що разом з відходом коханої людини вона втратила цілий світ, який вони будували разом. Вона змушена ховатися від усіх, щоб приховати свій біль.
У рефрені використовується метафора "любов - кропива", яка ілюструє двойну природу кохання: з одного боку, воно може бути ніжним і красивим, а з іншого - заподіяти біль та страждання. Слова "не зажила" підкреслюють, що рани від розставання все ще свіжі і болючі, проте вона намагається знайти сили, щоб жити далі.
У другій частині пісні акцент робиться на внутрішній боротьбі героїні з власними емоціями. Вона свідома того, що кожен біль залишає слід, але водночас відчуває втому від нескінченної боротьби зі своїми почуттями. "Пам'ятати його почерк" можна розуміти як згадування про особисті моменти, які були колись дорогими, а тепер лише нагадують про втрату.
Заключні рядки пісні повторюють рефрен, в якому виражена надія на зцілення, незважаючи на глибокий біль, який залишився від любові. Героїня звертається до своєї матері, намагаючись заспокоїти її, що, незважаючи на всю біль, вона жива і буде продовжувати боротьбу за своє щастя. Ця пісня - відображення складності людських емоцій, здатності переживати розрив і поступово йти вперед, знаходячи в собі сили для зцілення.