Текст пісні "Тулиться близенько до підніжжя гір" виконавця Іван Никитюк відкриває перед нами ідилічну картину природи, де річка, подібна до змійки, обіймає підніжжя гір. Ця мальовнича сцена служить фоном для розгортання історії кохання, центральним образом якої є Марічка, дівчина, що живе на протилежному березі річки. Її краса та чарівність описані так, що вона стає об'єктом захоплення та обожнювання місцевих парубків, її усмішка та погляд стають каталізатором їхніх емоцій.
У наступних рядках пісні ліричний герой розкриває свою особисту історію та почуття. Він зображений одиноким і замисленим, ідучи вздовж берега річки. Його самотність пов'язана з неможливістю знайти шлях до Марічки, до тієї сторони, де вона живе, що символізує недосяжність об'єкта його почуттів. Втрачений спокій героя підкреслюється контрастом з "неспокійною річкою", яка, незважаючи на свою красу, стає для нього перешкодою на шляху до здійснення його бажань.
Пісня відображає тему невимовного кохання, самотності та неможливості досягти бажаного через природні чи символічні перешкоди. Річка у цій пісні слугує не лише як фізична перепона, але й як метафора емоційної дистанції між людьми, що кохають. Ліричний герой залишається в полоні своїх почуттів, не знаходячи шляху до коханої, що підкреслює універсальну тему кохання як джерела найвищих емоцій та водночас болю через неможливість його повноцінного вираження або досягнення. Ця пісня є втіленням ліричної поезії, де кожен елемент природи відіграє свою роль у розкритті глибинних почуттів людини.