Пісня розкриває історію ліричного героя, який виражає свої почуття та переживання щодо коханої дівчини, Марічки. Він описує мальовничі пейзажі, що оточують її дім: річка, яка в’ється біля підніжжя гір, і зелений бір, де ховається її хата. Ці описи не тільки створюють красивий образ, але й підкреслюють ізольованість та віддаленість Марічки від ліричного героя.
У другому абзаці пісні герой описує красу Марічки, яка настільки вражаюча, що змушує місцевих парубків жартувати про готовність стрибнути у воду за її посмішкою. Цей образ відображає глибокі почуття ліричного героя до дівчини, а також її вплив на оточуючих.
Останній абзац розкриває внутрішній стан героя, який пояснює свою самотність та нездатність знайти дорогу до коханої. Він втратив спокій на іншому березі, де живе Марічка, і тепер блукає самотньо берегами, не знаючи, як перебороти перешкоди на шляху до її серця. Пісня відображає нездійсненне бажання бути разом з коханою, а також глибоку прихильність і любов, що переживає ліричний герой. Ця історія є виразом невимовної краси природи, що стає фоном для нерозділеного кохання та ностальгії за недосяжним.