Пісня "Не питайте хлопці чом я одинокий" Івана Никитюка занурює нас у світ ліричного героя, що переживає глибокі емоції та нерозділене кохання. В перших рядках ми зустрічаємося з описом природи, що навколо неспокійної річки, що в'ється між гір. Цей пейзаж набуває символічного значення, відображаючи внутрішній стан героя – його тугу та невгамовне прагнення до коханої Марічки, яка живе на протилежному березі.
Краса Марічки, її усмішка та погляд із-під лоба ніби кидають виклик молодим чоловікам, проте для ліричного героя вона є недосяжною мрією. Його самотність та відчай, що випливають із неможливості бути разом з коханою, стають основною темою пісні. Він блукає берегом річки, символічно шукаючи шлях до серця Марічки, але безуспішно.
Останні рядки пісні відкривають перед нами образ героя, який, попри всі перешкоди, не втрачає надії знайти шлях до коханої. Він мириться з невгамовним потоком річки – символом своєї неспокійної душі – та вирішує продовжити свій шлях у пошуках кохання, що символізує вічну надію та віру в можливість здолати будь-які перепони на шляху до мрії. Ця пісня є виразом глибоких почуттів, невимовної туги та водночас непохитної віри в кохання.