Пісня "І хто знає що діється в рідній Україні" у виконанні Victoria Niro звертається до теми втрати, ностальгії за домом, а також непохитної віри та сподівань на краще майбутнє в Україні. Вона починається з ліричного звернення до вечірньої зорі з проханням освітити розмову, яка відбувається у вимірі неволі, символізуючи спілкування на відстані або мрії про звільнення.
Автор описує красу української природи через явища заходу сонця за горами, веселки над Дніпром, широко розкинутої сокорини та верби, що нахилилася над водою. Ця краса контрастує з гіркою реальністю, де "нам ніби місця вже нема", що відображає внутрішні переживання та боротьбу ідентичності у сучасних умовах.
Тема втрати і болю продовжується з описом нічного вовкулака на могилі та сича, який віщує недолю, символізуючи трагізм і скорботу. Проте в пісні також присутній мотив віри та надії, як зазначено у словах "віра це моя броня", що підкреслює непохитність духу автора та його глибоке бажання побачити Україну вільною і мирною.
Пісня завершується повторенням мотиву дому та землі, як символів приналежності та коріння, а також питанням, що залишається відкритим: "І хто знає, що діється в рідній Україні?" Це підкреслює невизначеність майбутнього, але в той же час нагадує про необхідність боротьби за вільну Україну. Пісня є виразом глибоких емоцій, любові до рідної землі та віри в її майбутнє.