Пісня "Мій друже єдиний і хто знає що діється" виконавиці Victoria Niro занурює слухача у глибину українських традицій, природи та історичних реалій, одночасно торкаючись теми війни, втрати рідної землі та віри в краще майбутнє. Співачка починає з образу вечірньої зорі, як символу надії та провідника у складні часи, закликаючи її світити над горою та бути свідком тихої розмови у неволі.
Вона описує красу природи, що навколо: заходи сонця за горами, райдугу над Дніпром, широко розкинуті гілки сокорини, як символ волі, та похилу вербу, що нашіптує про втрату та смуток. Цей пейзаж стає фоном для розповіді про втрату рідного дому та землі, про неможливість прийняти цю втрату як реальність. Віра стає бронею в цьому непростому усвідомленні.
Втім, пісня не обмежується лише сумом та втратою. Вона також відображає непохитну віру автора в вільну та незалежну Україну, де їхні домівки знову стануть місцем сили та гордості. Образи вовкулака, що ночує у полі, та сича, що віщує недолю, символізують темні часи, але також і силу духу, що протистоїть цій темряві.
Завершується пісня закликом до зірки – символу надії та віри в те, що незважаючи на всі випробування, Україна знову буде вільною. Ця пісня є виразом болю, любові до рідної землі та непохитної віри в її майбутнє.