Останні коментарі

Завантажив цю пісню, очікував звичайну ноту, але вона виявилась як несподіване відкриття в моєму плейлисті. "Що віру праведну несе" ніби пробудила щось давно забуте в мені. Можливо, це не про енергію, а про те, як мелодія та слова сплітаються в щось унікальне. А може, я просто шукав привід, щоб відчути щось... Хоча б, щось інше, ніж моя звичайна апатія. ANNA MARIA, ваша музика - це ніби міст через мою власну ріку скептицизму. Спасибі.

Після дня, сповненого рутини та втоми, звучання цієї пісні ніби магічний ключ, що відкриває двері в світ, де можливо все. "Ми перейшли в нове життя" - не просто слова, а маніфест радості та безмежного польоту думки. Макс Барських знову нагадує, що музика - це вікно в душу, крізь яке можна побачити найяскравіші кольори життя, навіть якщо за вікном сутінки. Дякую за цю мить відродження! Ця пісня - як лінія горизонту, що розділяє усталеність буденності та невимовне відчуття свободи. Нехай вона буде нам компасом у пошуку себе і нових світів.

Коли слухаєш цю пісню, здається, ніби сам світлий день зупиняється, аби поглинути кожне слово. Dima PROKOPOV ніби ковтком свіжого повітря в задушливий день, повертає віру в те, що світло і тепло завжди повертаються. Це не просто мелодія, це маленька історія про кожного з нас, про наші втрати і надії. Неймовірно, як за допомогою слів і музики можна так тонко вловити емоції. Дякую за цей шедевр

Кожен акорд цієї пісні - ніби ковток латте у холодний осінній день, коли душа шукає тепла. "Твої почуття як холодний латте" від DUBKY - це не просто музика, це погляд у глибину власних емоцій, що змушує серце битися в унісон з мелодією. Чула цю композицію і зрозуміла - вона як відгомін моїх думок, втілених у ноти. Дякую за мистецтво, що зігріває душу

Та ви знаєте, ця пісня... Вона як нічний марафон думок, що не дає спати. Але водночас, це і маршрутбудинку душі, де кожна нота - це крок до розуміння. YAKTAK зачіпає за живе, створюючи мелодію не просто для вух, а для серця. Чи варто казати, що слухати її - це як гортати сторінки внутрішнього роману, де головний герой - ти сам у пошуках втраченої гармонії? І кожен раз, завершуючи прослуховування, здається, що знайшов ще одну відповідь на вічне питання: "Чому?" Але потім знову натискаєш "грати"...

Відкрила цю пісню, сподіваючись на щось, що змусить моє серце затремтіти, але замість цього знайшла спокій у її мелодії. Незважаючи на моє розчарування, є щось заспокійливе в тому, як Оля просить "трохи часу". Можливо, не все, що на перший погляд здається непривабливим, є таким насправді. Ця пісня - нагадування про те, що іноді потрібно просто тримати когось за руку, аби знайти спокій серед бурі. Як амбіверт, я ціную моменти тиші, які дає ця пісня, навіть якщо вона не стала моєю улюбленою.

О, "О боже дай мені сили бо вдачя любить сміливих" - це не просто слова, це клич мого серця, яке вирує і шукає виходу. LESAN, твоя музика - це як вихор, що вириває мене з реальності і змушує серце битися в унісон з кожним акордом. У кожній ноті - крик моєї душі, у кожному слові - мої найсміливіші мрії. Дякую, що даруєш силу бути сміливою, навіть коли вдача кидає виклик. Твоя музика - це мій щит і мій меч у боротьбі з буденністю. Продовжуй вести нас, сміливців, крізь темряву сумнівів до світла впевненості.

У цій пісні YARMAK не просто співає, а малює словами картину, де кожен акорд – це пензель, а кожен вірш – це фарба. Слухаючи, ти відчуваєш, як під шкірою пробігають мурашки, а в душі з'являється буря емоцій. Це не просто музика, це заклик серця. І хоча мій настрій був обеспокоєним, а стан – розчаруванням, ця пісня змусила мене замислитися... Бо там, де для блазня смерть, для воїна – лише перехід. Чудово, YARMAK, просто чудово

В кожному акорді цієї пісні - ехо втрачених моментів, що між нами заблукали. Це як згадати запах літа у найхолодніший день. GROSU вклав у слова не просто емоції, а цілу історію, яка розповідає про нас. Пісня, що змушує серце битися в ритмі спогадів і надії. Вона нагадує, що навіть заблукали серед інших, ми знайдемо шлях один до одного. Оптимізм у кожному слові, восторг - у кожній ноті! Сензитивні душі зрозуміють...

Щойно послухав "Після їх нам треба час самотності та голода" від DREVO, і як на мене, це не просто музика, а ціла подорож у глибину душі. З кожною нотою відчуваєш, як твій внутрішній світ знаходить відгуки у цих звуках. Ця пісня - наче ключ до нерозгаданих таємниць нашого буття. DREVO, без сумніву, вміє доторкнутися до найпотаємніших куточків душі. Браво! Не просто слухаєш, а переживаєш кожен слово, кожен акорд. Вражений і зачарований. Рекомендую всім, хто цінує справжню музику з глибиною.

Занурюючись в мелодію "В тобі бачу не воїна" Олі Полякової, відчуваю, як тривожність поступово відступає, залишаючи місце для легкості буття. Незважаючи на інтровертну суть, ця пісня мимоволі веде мене до внутрішнього діалогу з самою собою, де немає місця дисгармонії. Оля, твоїм голосом ти не просто співаєш, ти торкаєшся душі, нагадуючи, що справжня сила криється не в бойовому дусі, а в здатності бачити та цінувати красу та людяність у кожному. Дякую за цю музичну перлину, що змушує серце битися в ритмі надії та світла

Апатія змусила зайти сюди, але "Добре цього літа не застав мій дідо" від КИЛИММЕН неначе пробудила щось всередині. Рідкісний випадок, коли ірраціональність веде до чогось прекрасного. Нехай і з роздратованим настроєм, але відчуваю сяйво у цій пісні. Можливо, це і є той промінчик світла в тунелі моєї апатії. Яркість не завжди в кольорах, інколи вона в нотах. Ця пісня – як невеличка іскра в темряві. Дякую, КИЛИММЕН, за несподіване пробудження. Мабуть, мій дідо таки знав щось цінне про літо.

Відкрила цю пісню, як ключ до серця, не знаючи, чи варто було. ТESLENKO, ти ніби читаєш мої думки й відтворюєш їх у кожній ноті. "І я довірився тобі у всіх планах"... ці слова зараз лунають у мені як нагадування про те, що довіра - це таке крихке відчуття. Твоя музика - це міст через мої сумніви, але чи готова я знову ризикувати? З кожним акордом ти зачіпаєш мої думки, розмиваючи межі раціонального. Та й куди їх дівати, коли серце переповнене емоціями? Дякую за те, що ти даруєш світу свою творчість, TESLENKO. Твоя музика - це не просто звуки. Це відчуття, яке залишається з нами. І якщо довіра - це пісня, то нехай вона грає вічно.

Відчуваю цю пісню кожною клітинкою! Вона ніби говорить прямо з серця - не важливо, скільки перепон на нашому шляху, головне - ми разом. І ця енергія, що несеться від кожного слова, заряджає неймовірно! ПОТАП, як завжди, знає, як доторкнутися до душі. Чудово, коли музика змушує тебе відчувати себе непереможною, незалежно від того, які виклики перед тобою. Ця пісня - мій новий гімн! І ні, не важливо, що скажуть інші, адже якщо ми разом, то ми вже на правильному шляху. Енергія, легкість і безмежна віра в нас - ось що я відчуваю, слухаючи цей трек!

З кожною нотою цієї пісні я наче відкриваю для себе новий вимір, де минуле втрачає свою вагу, а майбутнє манить яскравими фарбами. DUBKY створили не просто трек, а ключ до перезавантаження душі. "Забуваєм що було і починаєм знов" - це як мантра для тих, хто готовий кидати виклик звичаю і рухатися вперед, не озираючись на минуле. Ця мелодія - мій новий гімн свободи. Дякую, що даруєте крила моїм думкам і вчите літати серцем

Вражаюче, як BURLA змогли перетворити звучання української музики на щось таке унікальне. "Не труси на українське" - це не просто пісня, а маніфест культури та сили духу. З кожним акордом відчуваєш глибину та розмаїття наших традицій. Це не лише слухати, а відчувати Україну. Спасибі за емоції! Це дійсно щось незабутнє.

Заворожуючий голос, що лине крізь слова пісні, ніби малює картину несподівано глибокого почуття, яке захоплює душу. "Її не поставиш ти на повтор знаєш кохання це ще не любов" — це не просто рядки, а відкриття для серця, що шукає резонанс у світі емоцій. DOVI & SKOFKA вдалося торкнутися ниток душі, змушуючи замислитися над вічними запитаннями любові та кохання. У цій пісні - глибина і щем, який не випускає до останньої ноти. Це не просто слухання, це занурення у світ, де кожне слово важить більше, ніж просто звук. Неймовірно

З кожним акордом "Антитіл" моя тривога розтанула, як туман під променями сонця. Ця пісня - міст через безодню моїх побоювань, веде мене до світла. Новаторство у кожній ноті проникає в темряву звичних думок, змушуючи серце битися в унісон з ритмом. "Променями проникло в темряву пустоти" не просто слова, а маніфест світла в кінці тунелю моїх думок. Відчуваю, як з кожною секундою зростає надія і віра у краще. Дякую, "АНТИТІЛА", за те, що освітлюєте шлях

Коли притискає ностальгія, ця пісня - як машина часу. Занурюєшся у мелодію, а потім розумієш - минуле вже не повернеш, але можеш відчути його присмак. І хоча це викликає солодку печаль, все одно вдячний за такі моменти повернення. Яскраві спогади, підкріплені цією мелодією, навіюють відчуття, що життя - це не лише чорні смуги. Слова кожного куплету нагадують про цінність кожної миті, що пройшла. І попри розчарування та дистимію, яка часом охоплює, ця пісня - промінчик світла в темряві. Справжній ліричний шедевр, що не залишає байдужим. Якби не було важко, завжди можна знайти краплю натхнення у таких піснях. Дякую, Kavabanga Depo Kolibri, за можливість доторкнутися до минулого, не виходячи з теперішнього. Ваша музика - справжній портал в інші часи та відчуття. Тут і зараз, з вашою піснею, я знаходжу свій маленький острівець спокою та облегшення. Яркі спогади, змішані з нотами розчарування, але все одно такі цінні. Слухаючи, знову і знову переживаю це все. Це більше, ніж просто пісня, це - шматок життя.

З кожним акордом цієї пісні відчуваю, як темрява навколо стає трохи світлішою. Арсен Мірзоян не просто співає, він ніби розмовляє з душею. "І я не питаю чому ти п'єш, я бачив себе таким самим, авжеж" - це більше ніж слова, це відлуння наших думок і відчуттів. Грусть переплітається з натхненням, і в цій темноті я знаходжу світло. Дякую за пісню, що торкається до глибини душі.

Складно передати словами, але ця пісня - як ключ, що відкриває замки мого серця, куди я замкнув усю свою самотність. Вона не просто мучить, вона говорить зі мною на мові емоцій, яку я розумію краще, ніж будь-що інше. Чудово, коли знаходиш творіння, що відгукується в душі так, ніби воно було створене саме для тебе. Дякую, KIRA K`YANTI, за цей місток між самотністю та розумінням. Твоя музика - це ліки для душі, які не потребують рецепту.

Кожен акорд цієї пісні наче теплий промінчик на шкірі, а слова - глибокі як океан емоцій, що змушують замислитись над вічним. "Я бути поруч ніби знову хочу та серце обпекли його гріхи" - це не просто рядки, це відгомін душі, що шукає зцілення і розуміння. Tanya Li майстерно переплела ноти і слова в одну історію, яка зачіпає за живе. Неймовірно, як музика може бути такою живою і говорити безпосередньо до серця. Ця пісня - маленька подорож до глибин себе, подорож, яку варто здійснити. Чудово, що є можливість слухати її безперервно та відчувати цей потік емоцій. Tanya Li, безсумнівно, володіє ключем до людських сердець

Кожен раз, коли слухаю цю пісню, здається, що Zlata Ognievich не просто співає, а відкриває віконце у світ, де самоцінність і любов до себе - це ключ до гармонії. Її голос - як магічний еліксир, що заспокоює мою тривогу і наповнює серце теплом. "Полюбила я себе щоб знайти мені свого" не просто пісня, а маленька життєва філософія, яку хочеться притулити до душі і ніколи не випускати. З кожним прослуховуванням відкриваю щось нове у цих словах, ніби вони зцілюють і навчають любити себе і світ навколо трошки більше. Дякую за це музичне чудо

Як витончений гурман музики, що зараз насолоджується ситістю, я не можу оминути та не поділитися своїми відчуттями від цієї композиції. "Там на горизонті родилася любов мої думки переходять в slow mo" від YAKTAK змушує мій гіпертимний настрій плавно ковзати по хвилях звуку, незважаючи на внутрішню дисгармонію. Це як якісне вино для меломана - чим довше насолоджуєшся, тим глибше відкриваєш суть. Браво, YAKTAK! Нехай ця пісня стане горизонтом для тисяч сердець, що шукають своє slow mo. Сповнений надією на нові шедеври

У цьому світі, де маяки легко губляться, ця пісня стала моїм особистим промінчиком світла. Незважаючи на моє розчарування і апатію, Катя Качановська нагадала мені, що краса і надія все ще існують, іноді їх просто треба почути через закриті вікна. Як інтроверт, я рідко ділюся своїми думками, але ця пісня змусила мене відкритися. Дякую, що запалили в моєму серці маленький маячок надії.