Пісня "Бо там де блазню смерть, воїну перехід" у виконанні YARMAK занурює слухача в атмосферу древнього епосу, де міфологія тісно переплітається з реальністю воїна. Відкриваючись зображенням крука, що сів на вівтар, і грізним світлом місяця, пісня відразу ж створює містичний настрій. Подарований богами меч вогню залізний символізує силу та визначення, а зорі, що служать шатами героя, надають образу унікальність та велич. Молитва перед початком подорожі підкреслює важливість духовного зв’язку між воїном та його близькими.
У серці пісні лежить звернення до рідних богів з проханням про силу, взяту з цих земель, а розум воїна холодний та вирішений, як наказ Ареса. Тіло, як плід небесних ковалів, та згадка про кольчугу, сплетену самим Перуном, підкреслюють божественне покровительство та непереможність воїна перед обличчям ворогів і демонів.
Образи вовка, дуба, і древнього малахіту символізують глибокий зв'язок героя з природою і стихіями, підкреслюючи його могутність і міць. Посил про те, що для воїна смерть є лише переходом, розкриває віру в життя після смерті та циклічність буття.
Заключні рядки пісні повертаються до початкових образів, нагадуючи про незламність духу воїна та його вічну боротьбу не тільки з ворогами, але і з долею. Повторення мотиву про неготовність іти в Асгард і заклик відчинити брами іменем Світла та роду звершують пісню, надаючи їй епічного завершення. Це не просто битва за життя, а битва за ідеали та вічні цінності.