Пісня "Полюбила я себе" виконана Zlata Ognevich, занурює слухача у світ особистісного зростання та самоприйняття. Від самого початку тексту чітко простежується мотив внутрішньої трансформації авторки, яка з розчарувань і невдач у відносинах приходить до важливого висновку про необхідність любити себе. Цей процес самоідентифікації та самолюбства зображено як відважний крок на шляху до особистісної незалежності та емоційного відновлення.
Авторка пісні ділиться думками про свої мрії та надії, які колись були тісно пов'язані з іншою людиною, але з часом вона усвідомлює, що її щастя залежить не від стосунків з кимось, а від ставлення до себе. Пісня підкреслює момент "зорепаду", символічного часу для загадування бажань, що стає точкою перелому у її внутрішній боротьбі. Вирішальним стає усвідомлення, що найважливішим бажанням є не бути разом з кимось, хто не цінує її почуття, а знайти в собі силу любити та приймати себе.
Поворотний момент у пісні настає тоді, коли авторка говорить "Полюбила я себе", що символізує її відмову від залежності від інших у пошуках щастя та визнання. Цей акт самолюбства стає для неї новим початком, моментом звільнення від минулих прикрощів та стартом шляху до власного "я", до відкриття в собі сили та можливостей для особистого щастя і задоволення. Загалом, пісня є гімном самоповаги та незалежності, закликаючи слухачів цінувати себе і власні почуття.