Пісня "Згадую минуле так ніби це все не з нами" виконавців Kavabanga Depo Kolibri занурює слухача в глибоку рефлексію про втрату сенсу життя, самотність і розчарування, які випливають з повсякденної рутини та нездійсненних планів. Автори розмірковують про те, як дні наповнені самотністю, незважаючи на занурення в роботу чи інші справи, підкреслюючи відчуття життя, відкладеного на потім.
У тексті пісні висловлюється ностальгія за минулим і роздуми про те, як змінилося сприйняття світу та людей навколо. Згадки про минуле, що вже не повернеться, і розуміння того, що життєві плани часто залишаються невиконаними, навівають смуток. Автори задаються питанням, чому вони більше не можуть довіряти людям, відчуваючи розчарування від безлічі обіцянок, що так і залишилися лише словами.
Зміст пісні також торкається теми втрати близьких людей або розставання з ними, що залишає глибокий слід у душі. Висловлюється відчуття, що без певної людини світ навколо здається іншим, не таким як раніше. Це підкреслюється образом весни, що приходить, але не приносить з собою радості, бо щастя було пов'язане з присутністю тієї особливої людини.
В цілому, пісня є виразом глибоких емоційних переживань, пов'язаних з рефлексією про минуле, втрату сенсу та пошуками себе у світі, де минуле вже не повернеться, а майбутнє здається невизначеним. Автори через свої рядки намагаються знайти відповіді на складні життєві питання, з якими стикається кожна людина на своєму шляху.