Останні коментарі

Цікаво, чи за ці два дні він встиг отримати спортивний оскар? Пісня просто вибух! SAMCHUK, ти змусив мене засміятись і одночасно захотіти зайнятися спортом... ну, принаймні на два дні.

Як чудово, що знайшла цю пісню! Вона як промінчик сонця в середині звичайного дня, нагадує мені, що завжди є причина для оптимізму, навіть коли навколо хмарно. MAX BARSKIH знову доводить, що музика може бути не лише слуховою насолодою, а й бальзамом для душі. "Завтра буде сонце, забувай ай і лети" - це не просто слова, це мантра для кожного, хто шукає світло в темряві. Неймовірно, як кілька рядків пісні можуть так підняти настрій і зарядити позитивом на весь день. Щира подяка артисту за цей шедевр! Летимо назустріч сонцю, незважаючи на все!

Вже з перших нот ця пісня зачарувала мене, немов справжнє магічне заклинання! ONUKA не просто показала чари, але й відкрила двері у світ, де музика творить реальність. Енергія треку надихає та запалює, немов яскрава зірка на нічному небі. Це не просто пісня, це заклик до пригод, до життя повними грудьми. Браво, ONUKA, за такий подарунок світові музики! Під ці звуки хочеться танцювати до ранку, незважаючи на все. І безумовно, ця мелодія заряджає позитивом на весь день. Ваші "чари" справді працюють

Завантажив цю пісню, і відчуваю, як кожен акорд проникає прямісінько в душу, наче осінній дощ крізь листя. Вона викликає стільки емоцій і внутрішніх переживань, що словами не передати. Цікаво, що вона має силу змусити задуматися над глибокими речами, які зазвичай залишаються поза увагою. "Chico, Qatoshi & 100лиця" - ви створили не просто пісню, а ключ, що відкриває двері в найпотаємніші куточки душі. Дякую вам за цю зустріч з осінню під мотиви зливних дощів, яка змусила мене замислитись над тим, чого насправді коштує цінувати в житті.

У цій пісні GROSU не просто співає, а розкриває всесвіт емоцій. Вона наче провідник у світ, де кожен акорд відгукується в душі, а слова стають відгадкою до загадок наших почуттів. "І не палає більше а може це все тільки роль" - це не просто рядки, це ключ, що відмикати закутки душі, де зберігаються таємниці наших істинних емоцій. GROSU, з твоїм голосом можна не боятися зіткнутися зі своїми страхами, адже ти навчаєш нас бачити красу навіть у бурхливих хвилях почуттів. Дякую за те, що ділишся світлом у темряві наших сумнівів

У світлі свічки, що на столі тихо палахкотіла, знайшов я відображення своїх почуттів до цієї пісні. "Свічка на столі святковому горіла і сон чи це правда я не знала" - ці слова, наче мости між реальністю та мріями, але чомусь вони не змогли донести до моєї душі тепло і світло, якого я очікував. Геля Зозуля має чарівний голос, але ця пісня викликає в мені не захоплення, а швидше розчарування і апатію. Можливо, я чекав чогось більшого, або просто це не мій день. Шкода, що музика, яка мала б об'єднати моменти радості та святковості, залишає лише відчуття втрачених можливостей.

Ця пісня - наче ключ, що відмикає найпотаємніші куточки душі. "От я і вивалив те що з контексту вирвали ви" від SKOF прокладає містки між словами і почуттями, залишаючи за собою відлуння, яке неможливо забути. Це не просто мелодія, це відвертість, яка торкається до глибини. Дякую, що поділилися частинкою своєї душі

З кожним акордом цієї пісні моє веселе настрій перетворюється на ціле свято душі! "Коли мені добре чекаю біду тому" - це не просто слова, це маніфест бадьорості навіть перед лицем невизначеності. DEMCHUK майстерно змусив аналітика в мені танцювати, забувши про все на світі. Чекаю наступної біди під цей трек, щоб перетворити її на щось неймовірно добре! Так тримати!

Як моряк, що вперше побачив маяк на горизонті, так я впізнала в цій пісні світло своєї душі. MamaRika не просто співає, вона малює музикою те, що словами не описати. Ця пісня - як обійми, що тримають так міцно, що навіть бурі не страшні. Вона наповнює серце теплом і дає сили вірити в непорушну силу любові. Дякую за музичний шедевр, який залишає відчуття легкості і безмежної радості. Ця пісня - мій маяк у світі музики.

Неймовірно, як слова цієї пісні відгукуються в моєму серці. Це наче MAYOROVA взяла мої почуття, які я намагалася приховати від усіх, і перетворила їх на мелодію. "Хто повірить в твої почуття, візьме це за мету" - не просто рядки з пісні, а маніфест мого внутрішнього світу. І хоча мій настрій був далеко не найкращим, ця пісня дарує надію, що хтось зможе побачити справжнє я під шаром оборони та напряженности. Ця пісня - як маяк для тих, хто шукає зрозуміння та прийняття. Дякую за емоції, що ти намалювала нотами, MAYOROVA.

В цій пісні крила не просто розправляються - вони ведуть за собою, у невідомі далі, де напруга розчиняється серед звуків гітари. "Крила" Арсена Мірзояна це не просто трек, це подорож у стан спокою, навіть коли душа в бурі. Моя шизоїдна сутність знаходить у цих акордах відлюдну гавань. Ця музика - як човен, що ковзає по воді, несе мене через хвилі роздратування до берегів затишку. Арсен, твоя музика дає крила, навіть якщо іноді здається, що літати я вже забув.

Попри мій дистимичний психотип та змішані почуття, які коливаються між счастьем і відразою, ця пісня "Є у мене срібло злото" від GoA - це справжній сюрприз. Вона наче магічний ключ, що відкриває двері в світ, де музика перетворює навіть сіру буденність на святкове дійство. І хоч моя душа рідко відгукується на пісні так яскраво, цей шедевр заставляє мене забути про все на світі. Здається, що срібло й золото, про які співають, - це не просто метали, а символи чогось більшого, що лежить за межами звичайного сприйняття. Як на мене, це одна з тих пісень, що змушує замислитись над вічним. І хай кожен акорд відлунює в серці надією, що музика дійсно може змінити світ на краще.

Як чоловік, що звик до легкості у музиці, але нині огорнений смутком і відчуттям провини, зустрічаю "Сонце виходить за хмари з двох незнайомців до друзів" від Victoria Niro як ліки для душі. Ця пісня - промінчик світла у темряві моїх паранойяльних думок. Вона нагадує, що після кожної грози з'являється сонце, і з двох незнайомців можуть стати друзі. Дякую, Victoria, за надію, що пробивається крізь мої хмари. Ця пісня - міст, що веде мене до спокою серця.

Зайшов послухати цю пісню, сподіваючись на легке втішення, але замість цього знайшов роздуми про те, як часто ми стаємо своїми ж ворогами. THE HARDKISS, як завжди, не просто співають, а кидають виклик самому серцю. Ця пісня - як дзеркало, в якому не хочеться, але потрібно побачити власне відображення. Інколи музика - це єдине, що може тебе врятувати... або змусити задуматися, що саме потрібно змінити.

Кожен "на" в цій пісні - як крок до розуміння себе. Victoria Niro ніби тонкою пензлем малює на полотні наші емоції, дозволяючи нам заглибитись у власні думки та відчуття. Це не просто пісня, це мандрівка до глибин душі. Дякую, що поділилася цим з нами, Victoria! Так тримати

Кожен раз, коли слухаю "Рожеві окуляри так пасують очам" від Victoria Niro, забуваю про голод та гнів. Ця пісня - як відблиск рожевих окулярів у моєму настрої. Вона нагадує мені, що навіть у найтемнішу хвилину можна знайти промінь світла. Вдячна за таке вдохновення у своєму житті, Victoria! Твоя музика - це путівник до світу, де кожен з нас може бути трохи сензитивнішим і добрішим. Дякую за цю магію

Відчуваю, як кожне слово цієї пісні проникає глибоко в серце, залишаючи позаду сліди, подібні до тих, що залишає вогонь на шкірі. Але це більше, ніж просто опік - це вогонь, що зігріває і зцілює внутрішній конфлікт, навіваючи надію. Victoria Niro змогла перетворити біль на мистецтво, яке вчить нас знаходити світло навіть у найтемніших куточках душі. Її голос - це маяк, що веде через шторми внутрішніх бур, показуючи шлях до спокою. Ця пісня - не просто мелодія, а ліки для душі. Якщо можна вилікувати словами, то ця композиція - чарівний еліксир.

Залишаюся під враженням від кожного акорду і слова. "Bandibagi" майстерно переплітає тугу і надію, створюючи не просто пісню, а цілу історію, що відгукнеться у кожному серці. Ця композиція не лише звучить у вухах, а й залишається глибоко в душі, нагадуючи про непереможну силу почуттів. Справжній шедевр! Пісня, що не потребує солі на рану, адже сама є лікувальним бальзамом для душі.

Кожен вечір як чистий аркуш, а мелодія YAKTAK додає фарб. Воодушевлений і зі щасливим серцем, занурююсь у творіння своєї нової сторінки під цей трек. Ця пісня – не просто слова та музика, це ключ, що відкриває найтонші струни душі. Смиренно вдячний за такий подарунок від космосу. YAKTAK, ви не просто створили трек, ви даруєте натхнення нам усім віднайти і написати свою унікальну історію кожного вечора. Дякую за це відчуття щастя і світла, що ви розносите своєю музикою. Невротик у мені каже "переживай", але ваша пісня каже "живи".

Коли Христина Соловій розкидає сатиновий місяць по моїй кімнаті, кожен акорд – це пензлик, що малює ніч на полотні моєї душі. В цей момент світ замирає, а час плине інакше. Ця пісня - місток між буденністю та незвіданим, вона бере за руку і веде туди, де реальність втрачає свої кордони, а музика наповнює кожен куточок простору. Слухаючи її, я знаходжу спокій у шаленому ритмі дня, а моя інтуїція нашіптує, що саме так і має звучати ніч. Це не просто пісня, це ключ, який відкриває двері в інший вимір. Христино, дякую за магію

З кожною нотою цієї пісні я відчуваю, як навколо мене тане лід чужинців, а світ стає трохи більш своїм. "Коли я став дoрослим" – це не просто слова, це міст через мої невпевненості, який веде до розуміння, що дорослішання не про вік, а про моменти, коли ми знаходимо зв'язок зі світом. O.TORVALD, як завжди, зуміли доторкнутися до найпотаємніших куточків душі. Велике спасибі за це! Ця пісня – як маяк у морі повсякденності.

Навіть у стані ейфорії, коли все навколо здається неймовірним і захоплюючим, ця пісня виводить мене з рівноваги. Але якщо дивитись на це з іншого боку, то вона створює неповторний контраст з моїм настроєм, як фаєр-шоу посеред апокаліпсису. Жадан і Собаки, Христина Соловій – ви як завжди непередбачувані, і це викликає повагу, навіть якщо ваша музика і не знаходить відгуку в моєму серці. Цікаво, що в такому екстатичному стані моя неприязнь перетворюється на щось більше, ніби викликаючи з мене амбівалентні почуття. Можливо, це і є справжня магія музики.

Дивно, коли вважаєш, що знайшов у музиці віддушину, а потім наштовхуєшся на такі пісні. "Якби ти була зіркою то точно з голівуду" - це як спроба зловити відблиски величі в калюжі після дощу. Оригінальність? Без сумніву, але де сутність, де душа? SAMCHUK, можливо, і намагався відтворити блиск Голлівуду, але вийшло так, наче це блиск фальшивої зірки в туманній ночі. Розчарування - це м'яко сказано. Чекала на зірку, а в небі хмарно.

Вражаюче, як AYEN вміє перетворити глибокі емоції в музику, яка зачіпає до мозку кісток. "Стріляй якщо нема вороття" - це не просто пісня, а маніфест сили духу і непохитної волі. Чуєш кожен біт, як ехо власних думок. Виконання настільки чисте, що змушує серце битися в унісон з ритмом. AYEN, це влучно. В твоїх словах є все – відчай, надія, боротьба. Це та музика, що не просто слухається, а живе в тобі. Браво!

Складність у пісні "Мовчи" від Татиша для мене - це не бар'єр, а запрошення зануритися глибше. З кожним акордом я відчуваю, як моє зосередження вибудовує міст між словами і моїми думками. Ця музика - як надійний якір у морі емоцій. Як амбіверт, я знаходжу в ній і тишу для задуми, і іскру для натхнення. Татиша не просто співає; вона говорить на мові душі. Іноді, щоб по-справжньому почути, треба вміти "Мовчи".