Ця пісня глибоко зачіпає тему втрати та спогадів, які неперервно повертаються до ліричного героя, зокрема через зв'язок із містом Київ. Інтенсивні емоційні стани, такі як "дощ за вікном" та "бурі у душі", символізують переживання розставання, внутрішній конфлікт та боротьбу зі своїми почуттями.
На противагу цим турбулентним емоціям, у пісні згадується надія, яка виявляється через образи "сонце у мені" та запрошення у сни, натякаючи на можливість відновлення зв'язку. Ліричний герой стикається з дилемою: видалити спогади та забути чи продовжувати любити, незважаючи на біль втрати.
Центральною метафорою пісні є Київ, який нагадує про кохану особу через спогади, пов'язані з місцями та моментами, проведеними разом. Місто стає живим втіленням спогадів та почуттів, які важко випустити з серця. Відмова від видалення фотографій з телефону символізує небажання повністю розривати з минулим, підкреслюючи складність любові та втрати, а також важливість пам'яті у процесі осмислення та прийняття. Пісня наголошує на тому, що істинні почуття не зникають з часом, а залишаються з нами, формуючи наш досвід та впливаючи на наше сприйняття світу.