Ця пісня розповідає про глибокі внутрішні переживання, роздуми про минуле та спроби знайти вихід із складних емоційних станів. Використання образів дощу та сонця символізує внутрішній конфлікт та контраст між темними та світлими періодами в житті людини. Дощ за вікном метафорично відображає смуток і внутрішні бурі, які переживає герой пісні, тоді як сонце у ньому символізує надію і внутрішнє світло, яке все ще існує незважаючи на зовнішні обставини.
У пісні йдеться про втрату зв'язку між двома людьми, розрив стосунків, але залишається надія, що це не назавжди. "Запрошую у сни, бо нещодавно ми" - ці слова відображають бажання підтримувати зв'язок на іншому, можливо, більш глибинному або метафізичному рівні, коли реальне спілкування вже не можливе.
Розділ про фотографії в телефоні та неможливість видалити спогади говорить про те, як важко позбутися минулого, яке все ще дороге серцю. Це підкреслює ідею, що справжнє почуття не можна просто вимкнути або забути навіть після розставання. "Якщо любиш, то люби вічно" - це висловлювання закликає не відмовлятися від своїх почуттів, навіть коли обставини складні.
Використання повторюваних рядків про дощ і сонце, дні, які минають, створює відчуття неперервності життя, попри всі емоційні випробування. Це нагадування про те, що час не стоїть на місці, а емоції і переживання є частиною людського досвіду, який рухається вперед, незважаючи на тимчасові бурі.