Ця пісня виражає глибокі почуття та переживання виконавиці щодо втрати коханої людини. Вона зображує образ жінки, яка намагається змиритися з втратою свого кохання, але все ще відчуває глибоку прихильність та зв'язок з цією особою. Лірична героїня біжить босоніж по асфальту у темряві, символізуючи свою біль та спроби відпустити минуле, хоча вона все ще не може забути людину, яка залишила в її серці незагоєну рану.
У пісні йдеться про складність розставання та здатність любові тримати людей разом навіть тоді, коли вони більше не є парою. Виконавиця згадує спогади про колишні відносини, викликаючи почуття ностальгії та смутку. Вона звертається до свого колишнього коханого, цікавлячись його життям і намагаючись дізнатися, чи продовжує він говорити іншим про вічну любов, яку вони колись ділили.
Особливу увагу привертає рефрен, де виконавиця висловлює своє здивування та ревнощі стосовно нової дівчини свого колишнього коханого. Вона питає, хто ця нова особа і як він міг замінити їхні спільні спогади на нові відносини, які, на думку виконавиці, не можуть бути справжньою любов'ю. Це викликає суперечливі почуття болю, заздрості та водночас спроби знайти в собі сили відпустити минуле і рухатися далі. Пісня відображає складність людських емоцій та відносин, а також боротьбу із власними почуттями після розриву.