Пісня Іво Бобула "Моє серце знову відкрите, вуста твої грішні цілую" переповнена почуттями та емоціями, які виливаються через слова та мелодію. Ліричний герой виражає свою безмежну любов, адорацію до коханої, зізнаючись у глибоких почуттях, що виходять із самісінького серця. Він зображує ідилічний образ їхніх стосунків, де кожен момент наповнений ніжністю, ласкою та теплом. Співак описує, як він цілує її "грішні вуста", тим самим підкреслюючи глибину своєї пристрасті та готовність прийняти кохану такою, якою вона є, з усіма недоліками та вадами.
Пісня пронизана образами природи, що слугує метафорою почуттів головного героя. Він "падає у трави шовкові", що символізує його бажання бути ближчим до коханої, обіймати її та відчувати її присутність всім своїм буттям. Очі коханої порівнюються з "зорею ранковою", що вказує на їхню яскравість, красу та здатність осяяти темряву, принести світло в життя ліричного героя.
Загалом, пісня є вираженням глибокої любові, пристрасті та вдячності за присутність коханої у житті героя. Вона відображає ідею безумовної любові, готовності приймати та цінувати кохану особу з усіма її особливостями та "гріхами", що робить цю пісню особливо зворушливою та близькою до серця слухачів.