У цій пісні Маша Кондратенко торкається теми складних, невизначених відносин і почуттів після розриву. Вона починає з опису своїх фізичних і емоційних станів, коли біжить босоніж по асфальту в темряві, що символізує її біль і спробу втекти від реальності. Пісня відкриває, що вони з колишнім не можуть бути класифіковані як друзі, колишні кохані або навіть коханці, але водночас вона виявляє бажання мати з ним якесь спілкування або зв'язок.
Далі вона говорить про внутрішнє протиріччя, коли з одного боку здається, що без нього їй добре, але з іншого – вона все одно шукає його в натовпі, показуючи, що не може повністю його випустити з своїх думок. Цей рядок вказує на глибоку приховану тугу і прикрість, яку вона відчуває через їхнє розставання.
Частина зі словами "Ало, ну шо, ну як ти, з ким ти, де ти" відображає спробу підтримувати зв'язок чи вигляд нормальності, попри всі переживання і питання, які її турбують. Вона також задається питанням про нову дівчину у житті свого колишнього, показуючи свою цікавість або можливо ревнощі.
Заклик прийти на її концерт з новою дівчиною і слухати її пісні, які вона співає зі сцени, може символізувати її спробу демонструвати силу і незалежність, попри внутрішні боротьби та емоції, що її переповнюють. Це також може бути способом виразити свої почуття через мистецтво, надіючись, що колишній відчує і зрозуміє глибину її переживань.