Ця пісня є вираженням глибоких і ніжних почуттів, які викликають у серці автора очі коханої. Перший абзац передає момент занурення у красу природи та миттєвості близькості з коханою особою. Опис серпанкових очей коханої як загадкових та неповторних створює образ її незрівнянної краси і глибини душі. Ці очі схожі на тумани вранішньої зорі, що додає образу романтичності та містичності.
У рефрені підкреслюється безмежне захоплення та любов до цих серпанкових очей, які стали символом найвищого щастя для автора. Він готовий віддати все заради можливості бути поруч із цією людиною, навіть свої ночі та світанки.
Другий абзац розкриває готовність автора віддати своє серце та почуття коханій. Він описує свою пристрасть і бажання ділитися з нею кожним моментом життя. Ліричний герой малює картину всепоглинаючого кохання, де кожна дрібниця стає значущою та цінною. Пісня виражає глибоку прив’язаність і водночас легкість почуттів, яка наповнює життя змістом і радістю. Це історія про кохання, що надихає та наповнює серце світлом.