У пісні Маші Кондратенко "І ми навіть не коханці а так хотілось би" йдеться про глибокі, складні емоційні переживання, які виникають на тлі відносин між двома людьми, що не можуть знайти свого місця один в житті одного. Вона розповідає про внутрішній конфлікт, коли з одного боку є бажання бути разом, але з іншого — розуміння, що ці відносини не вписуються в жодні рамки звичних категорій, таких як дружба, любов чи навіть ворожнеча.
Персонаж пісні переживає сильні емоції та спогади, що змушують її шукати фізичну та емоційну близькість з кимось, хто вже не є частиною її життя так, як раніше. Ці почуття призводять до внутрішньої розриваності та суму, які виражені через бажання втекти від реальності (біг по асфальту в темряві) і марні спроби переконати себе, що вона забула ім'я цієї людини, хоча насправді це не так.
У пісні також присутній мотив ревнощів та неприйняття нових відносин своєї колишньої половинки, що особливо виразно показано через запитання про нову дівчину. Це вказує на боротьбу з власною гордістю та спроби знайти в собі сили прийняти ситуацію, у якій об'єкт її почуттів знайшов когось іншого.
Використання звернення через телефонний дзвінок та запитання про життя колишнього партнера підкреслює відчуття віддаленості та неможливості повернути минуле, а також спроби впоратися з власними емоціями та відчуттям втрати. У цілому, пісня відображає складність людських відносин та емоцій, які вони викликають, особливо коли любов та близькість існують поза звичними рамками та назвами.