У пісні Маші Кондратенко змальована історія складних відносин між двома людьми, які не можуть знайти спільну мову або визначити свій статус. Лірична героїня бігає босоніж по асфальту в темряві, символізуючи свою вразливість та спроби втекти від болюсного досвіду. Вона висловлює своє розчарування та плутанину щодо своїх почуттів, зізнаючись, що хоча вона намагається забути про минуле та ігнорувати ім'я коханої людини, вона все ще пам'ятає його і не може повністю відпустити.
У пісні використовуються розмовні моменти, як-от "Ало, ну шо, ну як ти, з ким ти, де ти", що підсилює відчуття особистості та безпосередності. Лірична героїня задається питаннями про нові стосунки свого колишнього, критикуючи його вибір і порівнюючи себе з новою дівчиною. Вона відчуває себе замінною та вказує на поверховість нових стосунків свого колишнього, акцентуючи на зовнішній схожості між собою та новою партнеркою колишнього.
В цілому, пісня висвітлює емоційний біль втрачених стосунків, складність розлучення та виклики переходу далі. Лірична героїня бореться зі своїми почуттями відчуження, спогадами про минуле та необхідністю знайти в собі сили рухатися вперед, незважаючи на біль втрати. Це пісня про пошук власного "я" після розриву, про необхідність визнати свої почуття, навіть якщо вони приносять біль.