Пісня "Цього за мало це було вчора" від PROBASS & HARDI занурює слухача у глибинний рефлексійний процес про технологічну еволюцію, втрату ідентичності та пошук сутності в сучасному світі. Автори порушують тему цифрової ідентифікації, де людина сприймається через призму чисел і кодів, ніби стаючи частиною великої системи, програми. Відбитки на тілі і червона нитка символізують унікальність людської природи та невидимі зв'язки між людьми, що їх намагається зберегти чи відновити особистість у цифровому віці.
Далі текст пісні розвиває ідею боротьби за збереження ідентичності та передачу цінностей майбутнім поколінням у світі, де технології мають потенціал змінити саму суть буття. Пластмаса, що починає дихати, і код, написаний орнаментом, символізують спроби людства залишити свій незмінний слід у світі, що стрімко змінюється. Це виклик сучасності - зберегти людяність і водночас інтегруватися у новітні технологічні реалії.
Згадка про "володіннях Пандори" і "скверний дотик" може вказувати на потенційні небезпеки, що виникають з розвитком технологій та їх впливом на людську природу та мораль. Автори розмірковують про вічний страх і ненависть, які можуть народитися в результаті втрати зв'язку з справжнім "я", подолання якого можливе через самопізнання та повернення до коріння.
Пісня закінчується думкою про циклічність буття та необхідність діяти не заради моментальних благ, а з огляду на вічні цінності, намагаючись знайти гармонію між минулим, сучасним і майбутнім. Вона залишає слухача з роздумами про важливість збереження людської сутності в епоху цифровізації.