Пісня "4.30" виконавця PROBASS & HARDI носить глибокий філософський підтекст, який занурює слухача у роздуми про взаємодію людини з технологіями, цифровим світом і його вплив на майбутнє. У перших рядках виконавці порушують тему пошуку ідентичності у цифровому просторі, де людина стає схожою на програму, з власними "відбитками" та унікальним кодом, символізованим червоною ниткою. Це може вказувати на зв'язок душі та цифрової ідентичності, на необхідність залишати слід у цифровому світі, але зберігаючи при цьому свою сутність та захищаючи свої корені.
Далі пісня переходить до образу майбутнього, яке виписане "зеленими символами" на пластмасі, що "починає дихати". Це може символізувати оживлення технологій, їхнє ставання частиною нашого життя, де людство намагається "писати код" свого існування, створюючи нову реальність, яку неможливо буде змінити. Вони згадують "володіння Пандори" як метафору небезпек та випробувань, які приховані в технологічному прогресі, де "скверний дотик" може вказувати на негативний вплив цифровізації на людську психіку та моральні цінності.
У фіналі пісня виражає ідею вічної боротьби між минулим і майбутнім, між традиційними цінностями та новим світом, що швидко змінюється. "Ми згадали хто ми" говорить про пробудження особистої ідентичності та культурних коренів у контексті глобалізації та технологічного прогресу, в той час як "завтра настане, настане сьогодні" підкреслює швидкоплинність часу та необхідність адаптації до постійно змінюваного світу. Пісня закликає не забувати про своє минуле та коріння, навіть занурюючись у безодню цифрової ери.