Пісня "Давай до побачення" виконавця Сергія Мироненка торкається теми складних відносин, розриву та прощання. Співак висловлює емоції, які супроводжують кінець стосунків, де вже неможливо розібратися, де правда, а де брехня, але водночас є розуміння, що продовжувати таке співіснування неможливо. Зіставлення своїх відносин із "наївним сюжетом старого кіно" підкреслює драматизм та кінцевість ситуації, що вже не може бути змінена.
Головний лейтмотив пісні - фраза "Давай до побачення", що повторюється, символізує готовність піти, визнати кінець і пробачити всі образи. Це прощання з минулим, відпускання всіх звинувачень та образ, щоб звільнити себе від болю та відкрити новий етап життя. Співак зображає себе як "вільного птаха", що асоціюється з бажанням летіти до нових вершин, не зважаючи на минулі невдачі та біль.
Використання контрастів, як "наївний сюжет" та "старе кіно", "радість і сльози", "чорне і біле", підкреслює внутрішній розрив і хаос в душі героя пісні. Проте, ключовим є рішення залишити все позаду та рухатись вперед, незважаючи на біль втрати. Це пісня про відпускання, прощення і важливість продовження життя, навіть коли здається, що "жити так" більше не можливо.