Пісня "Всі твої звинувачення, давай до побачення" Сергія Мироненка переплітає емоції розставання та відпускання минулого. Від самого початку слухача занурюють у роздуми про те, що межа між правдою та неправдою стерлася, а життєві ситуації здаються наївними, як сценарії старих кінофільмів. Тут згадується про контраст між щастям, яке може викликати сльози, та внутрішнім болем, який не дає змоги продовжувати жити так далі.
Автор звертається до теми прощання з минулим і всіма образами, що були в ньому. Прощання тут виступає не лише як кінець стосунків, але й як акт прощення, важливий крок для внутрішнього спокою та звільнення від негативних емоцій. Висловлюється готовність відпустити минуле, щоб рухатися вперед.
Далі пісня піднімає ідею поділу спільних почуттів та досвідів, які вже не можна визначити як однозначно добрі чи погані. Автор порівнює себе з вільним птахом, який прагне полетіти у небо, позбавившись вантажу минулих стосунків. Цей образ символізує бажання свободи та нового життя, де немає місця для минулих образ і болю. Пісня закінчується на ноті визнання необхідності рухатися вперед, відпускаючи минуле та його тягар.