Пісня "Давай до побачення" виконавця Сергія Мироненка торкається теми важкого розставання та прощання між двома людьми, які мали глибокі почуття один до одного. Вона відкривається роздумами про те, як розмиваються межі між правдою та неправдою, порівнюючи переживання з наївним сюжетом старого кіно. Автор висловлює свою втому від емоційних переживань, які приносять як радість, так і біль, наголошуючи на своїй нездатності продовжувати жити таким чином.
Основний рефрен пісні "Давай до побачення" підкреслює рішучість автора покінчити з відносинами, висловлюючи готовність пробачити всі звинувачення та помилки, що були між ними. Цей мотив повторюється, наголошуючи на бажанні знайти внутрішній мир через розставання.
У третьому абзаці пісні йдеться про поділ спільних почуттів та спогадів, який супроводжується втратою інтересу до розрізнення добра та зла у їхніх відносинах. Автор звертається до метафори вільного птаха, що прагне полетіти в небо, щоб підкреслити своє бажання звільнитися від обтяжливих емоційних зв'язків та почати життя з чистого аркуша. Це відображає загальну тему пісні про пошук свободи та особистісного відродження через розрив з минулим.