Пісня "На стінах зізнанням в коханні для тебе лишився графіт" виконавця Арсен Мірзоян розповідає про глибоке роздумування щодо втрати, внутрішньої порожнечі та пошуку сенсу. Ліричний герой звертається до друга, визнаючи обопільну п’яність не як фізичний стан, але як метафору втрати життєвого шляху або сенсу. Він наголошує, що обоє вони, як і багато інших, втратили свої "крила" – можливо, ілюзії або надії, які вони колись мали.
У наступній частині пісні автор висловлює ідею, що вони ніколи насправді не мали "неба" – символу мрій, ідеалів чи свободи. Це підкреслюється образом графіті на стінах, що є зізнанням у коханні, залишеним для когось особливого, але водночас це єдине, що залишилось від колишніх почуттів або зв’язків. Образи знечулених пальців і неслухняних ключів символізують відчай і безпорадність у спробах знайти або повернути втрачене.
У кінці пісні рефлексія ліричного героя проявляється у спогадах про дитинство, коли мати гладила йому крила уві сні, що символізує безпеку і турботу, які він відчував у минулому. Однак визнання того, що він сам "загубив їх десь", вказує на особисту відповідальність за свої втрати та вибори. Пісня закінчується на ноті глибокої інтроспекції та пошуку власного шляху вперед, незважаючи на втрати і помилки минулого.