Пісня "Не виняток ти і не іншим став час" виконавця Арсен Мірзоян занурює слухача у глибокі роздуми про втрату, самотність та пошук себе. Ліричний герой звертається до співрозмовника, який, як і він сам, знаходиться у стані внутрішнього занепаду та розчарування. Зі слів пісні можна зрозуміти, що обидва персонажі відчувають біль від усвідомлення своєї безпомічності та втрати напрямку в житті.
Основна тема пісні — втрата ілюзій та розбиті сподівання, символізовані втраченими крилами, які можуть означати здатність мріяти, вірити та досягати. Артист піднімає питання про внутрішній світ людини, який може бути настільки заплутаним та складним, що самотність видається єдиним виходом. Ностальгія по дитинству, символізована маминими погладжуваннями крил, є виразом потреби у захисті та підтримці, яку ми втрачаємо, стаючи дорослими.
У пісні використовуються образи, які викликають асоціації з холодом та відчуттям занедбаності - крижані пальці, неслухняні ключі. Це може символізувати емоційне відчуження та неможливість знайти вихід із внутрішніх конфліктів. Згадка про графіті на стінах, що стали свідками зізнань у коханні, вказує на непостійність емоцій та спогадів, які залишаються лише в минулому.
Пісня є глибокою рефлексією на тему людської вразливості та пошуку сенсу в житті, показуючи, що в кожного може настати момент, коли втрачається віра у власні сили, і все, що залишається – це спогади та невиголошені слова. Арсен Мірзоян через свою творчість закликає не втрачати надію та шукати свій шлях, навіть коли здається, що всі дороги вже пройдені.