Пісня "Я засинаю під ковдрою зірок" у виконанні Насті Балог є глибоким і емоційним роздумом про розлуку, викликану війною, та непохитну надію на возз'єднання. У першому абзаці ми чуємо про героїню, яка засинає під ковдрою зірок у далекій Іспанії, в той час як її коханий перебуває на шляхах партизанської боротьби. Образ "ковдри зірок" символізує одночасну красу та самотність ночі, а згадка про іспанські простори та партизанські стежки відсилає до глобальності та всепроникності конфлікту.
У другому абзаці мова йде про мрію та сподівання на возз'єднання. Незважаючи на жорстокість війни, яка розкидала їх "мов рване намисто", співачка виражає надію на те, що скоро вони знову будуть разом. Повторення слів "скоро вже скоро" підсилює цю надію, надаючи їй майже молитовного звучання.
В третьому абзаці розкривається антагонізм між жорстокістю війни та простим людським бажанням жити в мирі, без "куль і без вогню". Ідея возз'єднання у рідному місті, яке стане для них "наче щастя острів", символізує універсальне прагнення до миру, безпеки та злагоди.
Заключний абзац пісні акцентує на розлуці, викликаній війною, де вона знаходиться за океаном, а він – на війні. Але навіть у таких умовах, їхня спільна мрія про волю та можливість знову бути разом не залишає їх, підкреслюючи незламність духу та віру в майбутнє без війни. Ця пісня є могутнім нагадуванням про силу любові та надії навіть у найтемніші часи.