Пісня "Стріне рідне місто наче щастя острів" виконавиці Насті Балог є глибоко емоційним та багатозначним твором, що торкається тем війни, розлуки, надії та непереможного прагнення до зустрічі. У перших рядках автор розкриває ситуацію розлуки, де один із закоханих перебуває далеко від дому, на просторах Іспанії, тоді як другий - в умовах воєнного часу, на партизанських стежках. Ця розлука символізується через метафору рваного намиста, що вказує на жорстокість війни, яка розкидає долі людей.
У наступних віршах розгортається обіцянка зв'язку "Трошечки зачекай… І я тобі подзвоню. Скоро вже скоро. Я тебе покличу знов до себе в гості", що надає пісні нотки оптимізму та віри у майбутнє. Це вказує на непохитну надію закоханих на відновлення зв'язку та повернення до звичного життя без війни та руйнувань.
Основним символом пісні є "рідне місто наче щастя острів" - метафора безпеки, миру та відновлення нормального життя, місце, де можлива зустріч та відновлення зв'язків, розірваних війною. Місто виступає як символ дому, що об'єднує серця та долі, незважаючи на фізичну віддаленість та жорстокі обставини.
Таким чином, пісня є виразом глибокого болю через втрату та розлуку, але водночас несе в собі незламну надію та віру у здатність любові перемагати обставини, об'єднувати серця та відновлювати зв'язки, розірвані війною. Автор наголошує на важливості збереження спільних спогадів та мрій про мирне майбутнє, де можлива зустріч у рідному місті, що стане острівцем щастя та гармонії.