Пісня "Нє ну чесно оце б була пісня" виконавця Артем Лоік розкриває думки та почуття людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, зокрема в умовах війни. Автор через іронію та сарказм зображує реальність життя в окопах, де люди намагаються знайти способи зберегти свою людяність, попри зовнішній хаос і руйнування.
У першому куплеті відображається ідея пристосування до нових умов життя, де збір коштів на потреби війни стає звичайною справою. Люди намагаються втекти від жорстокої реальності через іронічне ставлення до навколишніх подій, попри відчуття безсилля і відсутності підтримки ззовні.
Далі Лоік говорить про сподівання та чекання на допомогу, яка не приходить, символізуючи відчуття забуття та ігнорування з боку інших. Перший сніг стає метафорою нових викликів та водночас сподівань на зміни, які так і не настають.
В заключних рядках висловлюється критика тих, хто на словах підтримує культурний розвиток та моральні цінності, але на ділі залишається байдужим до реальних проблем і страждань людей. Автор підкреслює розрив між заявленою підтримкою та реальними діями, вказуючи на важливість справжньої емпатії та допомоги.
Таким чином, пісня Артема Лоіка є виразом крику душі людей, які зіткнулися з жахами війни, їх спробами знайти смисл у безглуздій реальності та закликом до суспільства не залишатися байдужими до чужого болю. Вона змушує задуматися про важливість солідарності, підтримки та гуманності у найтяжчі часи.