Артем ЛоікРік Пройшов Всього Та Блядь Неначе Ми Різні Люди Із Різних Орбіт

Текст пісні Артема Лоїка занурює нас у рефлексію про відстань і розбіжності, які виникають між людьми через час і обставини. Ліричний герой замислюється над тим, як життєві шляхи можуть розійтися, навіть якщо спочатку здавалося, що вони рухаються в одному напрямку. Різні "орбіти" існування, про які йдеться у пісні, символізують різні життєві обставини, в яких опиняються люди, і як це впливає на їхні стосунки.

Автор згадує про спільні моменти, які об'єднували в минулому, але тепер, через рік, кожен знаходиться в своєму власному світі, зі своїми турботами та пріоритетами. Це відображає універсальну істину про те, що час і випробування змінюють людей, їхні цінності та спосіб мислення.

Згадка про "збір на карту" та "перший сніг" символічно підкреслює перехідні моменти в житті та суспільстві, а також ностальгію за спільними часами, коли здавалося, що спільні цілі та бажання об'єднують набагато міцніше. Пісня ніби задає питання про справжню цінність спільних моментів у минулому та про те, наскільки глибоко ми готові занурюватися у свої власні "культурні окопи", забуваючи про тих, хто колись був поруч.

В цілому, лірика пісні відображає роздуми про втрачене єднання, розмірковування про те, як життєві обставини та особисті вибори ведуть нас через різні шляхи, залишаючи позаду спогади про більш прості та єдині часи. Це глибока медитація на тему людських стосунків, змін, які ми переживаємо, та відчуття ностальгії за минулим, яке, можливо, було не таким ідеальним, як нам здається з часової дистанції.