Артем ЛоікТільки Ми Тут Військові Не Мислимо

Пісня Артема Лоіка "Тільки ми тут військові не мислимо" розповідає про важке життя солдатів на війні, їхні почуття, сподівання та роздуми. Автор через ліричного героя ділиться враженнями про адаптацію до складних умов війни, про спроби знайти в собі сили витримати і продовжувати виконувати свій обов'язок перед країною та один перед одним. Згадуються такі елементи, як очікування допомоги, відчуття забуття та ігнорування з боку інших, хто не знаходиться на війні.

Солдати зображені як люди, що змушені звикати до постійних загроз, небезпек і фізичних випробувань, водночас намагаючись зберегти в собі людяність і здатність до співчуття, незважаючи на оточуючий хаос. Вони також рефлексують про культурні аспекти свого існування на фронті, про співіснування воєнної жорстокості та прагнення до миру, краси, і культури, яка стає недосяжною через обставини.

В цій пісні відчувається глибока суміш роздумів про війну, її вплив на людську психіку, про зміну цінностей і пріоритетів під тиском зовнішніх обставин. Солдати висловлюють своє невдоволення станом речей, але водночас демонструють непохитну волю до боротьби і виживання, а також надію на зміну ситуації на краще. Таким чином, пісня є виразом сили духу, стійкості та відданості своїй країні і близьким, незважаючи на всі випробування.