Пісня Артема Лоіка "Перший сніг" виражає глибокі почуття та думки, пов'язані з важкими умовами життя та чеканням на зміни. У тексті відчувається втома від повсякденної рутини та військових дій, а також надія на краще майбутнє. Слова пісні наголошують на спробах знайти сенс у хаосі, який оточує, та водночас зберегти людяність і культурність навіть у найважчі часи.
Головна тема пісні - це чекання та надія, які символізує прихід першого снігу. Сніг стає метафорою нового початку, очищення від минулого та сподівань на майбутнє. Водночас, пісня відображає іронію та сарказм щодо ситуації, в якій знаходяться люди - попри всі негаразди, вони продовжують шукати світло у темряві, зберігаючи віру в краще.
Автор звертає увагу на контраст між бажанням жити звичайним життям та необхідністю адаптуватися до екстремальних умов. Через образи орків і бухі, використані в пісні, підкреслюється абсурдність та трагікомічність ситуації, в якій опинилися люди. В цілому, пісня є виразом спротиву, сили духу та віри в перемогу добра над злом, незважаючи на всі випробування.