Пісня "Я б хоч зараз та треба на іспити" виконавця Артема Лоіка розкриває досить глибоку тему, яка стосується сучасної реальності, де звичайне життя переплітається із воєнним станом. У перших рядках автор описує повсякденність людей, які намагаються адаптуватися до нових умов життя, де звичайні речі, такі як збір грошей на потреби фронту, стають нормою. Ця адаптація викликає втому і певну апатію, символізуючи пасивне сприйняття війни як невід'ємної частини реальності.
У наступних рядках пісні з'являється образ першого снігу, що приходить на землю, який автор використовує як метафору нових викликів та випробувань, що приходять з війною. При цьому в пісні звучить заклик до єдності та спільної допомоги, але одночасно відчувається розчарування через відсутність взаємодії та підтримки.
Останні рядки пісні говорять про спроби людей знайти зміст у повсякденній рутині, намагаючись миркувати і знаходити рішення в умовах, де культурне життя немов заморожене або зведене до абсурду війною. Автор підкреслює, що навіть у такі часи люди продовжують творити, хоча і не можуть насолоджуватися плодами своєї творчості належним чином, адже реальність воєнного стану накладає на це свої обмеження.
Таким чином, пісня Артема Лоіка відображає складність емоційного стану людей, які живуть у воєнний час, де кожен день приносить нові виклики, а спроби знайти світло в темряві війни часто супроводжуються відчуттям безсилля і втоми від неперервної боротьби. Пісня є закликом до розуміння, співпереживання та підтримки один одного в ці складні часи.