У цій пісні співачка звертається до свого брата, якого вже немає поруч. Це лист, наповнений глибокими емоціями та спогадами, який висловлює любов, ностальгію та смуток через втрату. Вона згадує спільно проведені моменти, такі як вечірки на пляжі, музику, що лунала зі старої магнітоли, і жарти, які вони ділили. Ці спогади викликають у ній біль через втрату брата, але водночас і теплоту та радість від згадок про часи, проведені разом.
Пісня виражає почуття втрати та спробу змиритися з нею через звернення до спогадів та емоцій, що залишилися після брата. Вона говорить про непорушну любов та вдячність за ті часи, які вони провели разом, наголошуючи на тому, що пам'ять про брата завжди залишиться з нею. Співачка також згадує про природу, яка була частиною їхнього життя – море, яке любило її брата, та гори, яким він підкорявся, символізуючи його силу духу та любов до життя.
Завершуючи, пісня є виразом глибокої особистої трагедії та любові, яка переживає втрату. Вона показує, як спогади про кохану людину можуть бути втіхою в скорботі, а також нагадуванням про те, що почуття любові та зв'язку залишаються назавжди. Ця пісня є вшануванням життя та спогадів, які неможливо забути.