Пісня "Та підкорялись гори" у виконанні Jamala є глибоко емоційною та зворушливою композицією, яка розповідає про втрату близької людини, спогади про спільно проведений час і незгасиму пам'ять про них. Лірика пісні занурює слухача в інтимний світ переживань ліричного героя, який звертається до втраченого брата, поділяючи з ним свої думки та емоції.
У першому куплеті відбувається безпосереднє звернення до брата, де ліричний герой висловлює жаль через те, що не встиг сказати важливі слова. Згадується зірка, що з'явилась на небі, символізуючи душу брата, що тепер освітлює шлях з небес. Це створює образ вічного присутності у житті та спогадах.
Наступні рядки пригадують спільно проведений час, особливо літні місяці, коли вони разом відпочивали на пляжі, слухали музику і насолоджувалися життям. Ці спогади підкреслюють непорушний зв'язок між братами та спільні радощі, які вони переживали.
У пісні також акцентується на темі втрати та смутку, який залишається після відходу близької людини. Проте, разом з цим, присутній і мотив надії – спогади, які "назавжди залишаться в спогадах", слугують джерелом сили та втіхи. Ліричний герой обіцяє не забути брата, що підкреслює безсмертя пам'яті та любові, яка переживає втрату.
В цілому, пісня є виразом глибокої любові та скорботи по втраченому брату, але також вона є вшануванням спільно прожитого життя та незламної зв'язку, що залишається навіть після смерті. Це гімн пам'яті, любові та непорушного зв'язку між близькими.