Пісня Віталія Лобача "І тоді не помічали як крутилася земля" занурює слухача в атмосферу романтичних спогадів, коли двоє закоханих проводили час разом, насолоджуючись кожною миттю поруч з одне одним. Від самого початку тексту створюється картинка ідилічного побачення біля моря, де головні герої так захоплені одне одним, що навколишній світ здається їм непомітним.
У наступних рядках описуються моменти ніжності та єднання сердець, що підкреслює глибокий емоційний зв'язок між закоханими. Це відчуття посилюється згадкою про літній вечір, коли вони зустрілися в кафе, де кожен жест і погляд були сповнені значення.
Пісня продовжує розкривати тему незабутнього літа, коли кожен день був наповнений радістю та щастям. Виконавець описує, як вони знову і знову шукали зустрічі очима, прагнучи повторити моменти близькості. Завершується пісня образом запалених зорів та незмінною долею, яка символізує вічну любов та спогади, що назавжди залишаться з головними героями. Ця пісня - це гімн кохання, що виходить за межі часу, згадка про літні дні, сповнені ніжності та романтики.