Текст пісні "І тепер суцільна доля" Віталія Лобача розкриває тему непереможної сили кохання та незабутніх спогадів про літній роман. На початку пісні автор згадує про час, проведений з коханою біля моря, де вони, здавалося, не помічали, як обертається Земля. Ці моменти наповнені ніжністю, цілунками та обіймами, що символізують їхнє глибоке та інтенсивне почуття, коли два серця зливаються воєдино.
У другій частині пісні описується зустріч у кафе, яка стала початком їхнього кохання. Образ коханої, порівняний з гарною квіткою, і момент, коли здається, що всі зорі з неба впали, підкреслюють неймовірну красу та значущість цієї миті для автора. Його почуття до неї так сильні, що ім'я коханої лунає як заклик, від якого він не може втриматися.
Завершується пісня роздумами про бажання пережити ці моменти знову, поглянути в очі, які так вабили автора. Зірки, що запалали в небі, і море стають символами вічності та безкінечності їхньої любові. "І тепер суцільна доля" між двома закоханими, незважаючи на всі перепони, підкреслює віру в силу спільного майбутнього та вічність почуттів, які вони поділяють. Пісня є гімном коханню, що не знає меж, і спогадам, що залишаються з нами назавжди.