Пісня "І потонув в ній назавжди" Віталія Лобача розкриває тему неперехідної молодіжної любові, емоційного злиття двох сердець та незабутніх спогадів, які залишаються з нами на все життя. Автор занурює слухача у світ ніжних почуттів і щасливих моментів, проведених разом з коханою особою. Відтворення образу прогулянок біля моря, спільно проведеного часу створює атмосферу інтимності та затишку.
Поезія пісні передає моменти щирої близькості, коли здається, що весь світ зупинився, і лише двоє людей існують для одне одного. Ліричний герой описує, як вони цілувались і обіймались, як їхні серця зливались воєдино, створюючи неземне щастя. Це відчуття підсилюється романтичними вечорами та спільними зустрічами, що додають глибину і щирість їхнім стосункам.
Зустріч головних персонажів в кафе, описана як момент, коли вся краса світу зосередилася в одній людині, підкреслює миттєвість і силу першого враження. Ліричний герой відчуває, що кохана "взяла його за живе", що підкреслює її значущість і вплив на його життя. Використання метафори зорів, що впали з неба, символізує їхнє особливе і неповторне почуття, яке змінило його світ.
В останніх рядках пісні відчувається ностальгія за минулими часами, бажання повернутися до тих моментів і знову пережити ту неймовірну близькість, яка їх об'єднувала. Автор наголошує на цінності спогадів і емоцій, які залишаються з нами, навіть коли самі моменти давно минули. Це пісня про вічну любов, що живе у серцях і спогадах, незалежно від часу та обставин.