Пісня розповідає про трьох братів із Прикарпаття, які віддали своє життя за волю України. Співак описує мальовничу сцену у лузі, де розцвіли червоні маки, символізуючи кров та пам'ять про загиблих. Брати, озброєні гарматами та шмайсерами, були зраджені товаришем, але навіть зі зрадою перед обличчям вони не здалися без бою.
Коли їхнє укриття було оточене, і їм наказали здатися, вигукнувши "Бандери, руки вверх!", один із братів крикнув "Слава Україні!", підкресливши їхню непохитну віру та готовність померти за свою країну, аніж здатися. Цей момент стає вирішальним актом їхньої героїчної стійкості та відданості ідеї свободи.
В останні моменти свого життя, брати поцілувалися, символізуючи свою любов та згуртованість, відмовившись просити про пощаду. Боротьба завершилася, але гармати замовкли, не в силі придушити дух свободи, який жив у серцях братів.
Пісня закінчується закликом до продовження боротьби проти угнетателів, підкреслюючи непохитну рішучість українців стояти до кінця у боротьбі за свою незалежність та свободу. Це гімн сили духу, жертовності та непереможної віри в світле майбутнє України.