StasyaІ Зберем Своїх Онуків

Текст пісні "І зберем своїх онуків" виконавця STASYA глибоко занурює слухача у роздуми про біль, втрату та надію, яка живе в серцях людей навіть у найскрутніший час. Перші рядки пісні описують картину, де бабця молиться за всіх нас, просячи Бога про милість та захист для дитини, висловлюючи готовність пожертвувати собою заради молодшого покоління. Це відображає безмежну любов та жертовність, яка притаманна багатьом поколінням, що переживали тяжкі часи.

У наступній частині пісні згадується про іконостас, що плаче, символізуючи страждання та біль, які випали на долю народу. Автор наголошує на невинності та злі, які спричиняють страждання невинним, закликаючи до прощення та співчуття. Згадка про втечу "мижи люди" та невідомість майбутнього відображає безпорадність та спроби знайти своє місце в хаотичному світі, де "люд недобрий нині всюди".

Повторення рядків про вогонь, що згас на столі, та молитву бабці слугує як лейтмотив, що пронизує пісню, нагадуючи про вічну боротьбу між світлом та темрявою, добром та злом. Центральною метафорою стає свічка, яка продовжує горіти, символізуючи непереможну надію та віру в краще майбутнє, незважаючи на всі негаразди.

У цілому, пісня є виразом глибокої поваги до старшого покоління, яке пережило великі випробування, а також виявом віри в майбутнє, де можливе примирення та відновлення. Автор закликає до згуртованості, збереження культурних та сімейних традицій, наголошуючи на важливості передачі цінностей молодшим поколінням.