Пісня "Плаче у кутку іконостас" виконавця STASYA торкається тем глибокої віри, втрати та надії в контексті української сімейної ідилії, яка розгортається на тлі великих випробувань. Від самого початку, згасання вогню на столі в хаті, символізує втрату затишку та безпеки, а молитва бабусі за всіх є виразом глибокої віри та зв'язку з Богом, надії на Його захист у скрутний час. Використання образу іконостасу, який плаче, посилює відчуття горя та втрати, але водночас символізує священну присутність та надію на порятунок.
Звернення до Бога з проханням про милосердя і пробачення, наголошує на універсальності страждань, де серед людської злоби існують невинні, що потребують захисту. Центральною думкою є заклик до божественного втручання заради спасіння від зла, що виявляється у війнах, конфліктах та соціальній несправедливості.
У другій частині пісні описується спроба людей побудувати своє життя, втікаючи від злоби та ненависті, але стикаючись з реальністю, де добро постійно піддається випробуванням. Метафора сходів, що ведуть вгору, символізує прагнення до кращого, до світла, проте "люд недобрий" руйнує ці надії. Незважаючи на це, пісня завершується нотою надії, вираженою через образ свічки, що горить - символу віри та світла, яке не згасає навіть у найтемніші часи.
Таким чином, "Плаче у кутку іконостас" є емоційним зверненням до духовності, сили віри та необхідності боротьби за збереження надії у світі, де зло та несправедливість здаються всепроникними. Це пісня про мужність духу, єднання перед обличчям випробувань і нескінченну віру в краще майбутнє.