Текст пісні "Покотилася зіронька ясна" у виконанні Злати Огнєвіч описує глибокий зв'язок людини з природою та її власним внутрішнім світом. Пісня починається з зображення красивої, але сумної дівчини, чия туга відображається у падінні ясної зірки. Зірка тут може символізувати втрату або зміну в житті, що малює невидимі зорі на небесному склепінні.
В тексті відчувається ностальгія та спогади, що оживають через мамину пісню, яка лунає здалеку. Це створює відчуття зв'язку поколінь та важливості сімейних традицій. Ідея вічного подорожування душі, яка "не покине воїна" і продовжує відкривати нові світи, відображає бажання постійного розвитку та самопізнання.
Згадка про місяць, який загубився за хмарами, та хлопця, який ганяється за мріями, додає до пісні мотиви пошуку та самотності у світі, де кожен шукає своє сонце, своє джерело світла та істини. Пісня закінчується на позитивній ноті з описом рідної землі, яка "заграє барвами", символізуючи надію, любов та приналежність до своєї землі, культури та ідентичності. Це глибокий вираз любові до природи, родини та власної душі.