Пісня "Арестович лякає людей, мавзолеї Бандера лежить" виконана Лесею Нікітюк та Степаном Гігою, відображає вигаданий сценарій, де сучасна реальність Росії і світу радикально відрізняється від існуючої. Автори зображують світ, де Україна відновила контроль над своїми кордонами, а червона площа в Москві стала полігоном. Також у пісні йдеться про те, що за Уралом тепер владарює Китай, а Курильські острови належать Японії.
В тексті пісні згадується, як Росія переживає постійні кризи та тривоги, що лунають ночами. Навіть у контрольованих Росією районах Донбасу лунає український патріотичний спів. У пісні згадується фігуративне вираження про "здохле пуйло" у бункері, що символізує кінець правління російського лідера.
Щодо сновидінь, вони повторюються як рефрен у пісні і мають двояке значення. З одного боку, це виявляє бажання виконавців бачити ці зміни, з іншого — підкреслює абсурдність і нереальність зображеного сценарію. Пісня містить образи, що підкреслюють національну самобутність і відвагу українців, а також висміює страхи та поразки ворогів. Зокрема, згадується персонаж Арестович, який у символічному контексті пісні виступає як образ, що лякає населення. Ідея з мавзолеєм і Бандерою, які лежать в ньому, є гіперболізованим засобом показати українську перемогу і символічний кінець колишньої імперії. В цілому, пісня використовує жорстку сатиру для зображення фантастичного перевороту подій у світі.